Рідна мова – це мова народу.
(сценарій до Дня рідної мови)
Ведуча
Україно! Тебе з гордістю і теплотою називаємо найріднішим словом – мати. Я пишаюся тобою, захоплююся твоєю могутньою величчю, захоплююся твоєю могутньою величчю, неозорими полями, зеленими лісами, голубими водами річок і озер, то гнівно бурхливими то лагідно-спокійними морями. Україно! Я пишаюся твоєю мелодійною мовою!
Ведучий
І саме сьогодні, 21 лютого, ми хочемо відсвяткувати День рідної мови.
Ведуча
Рідна мова – це мова народу, вона відбиває досвід пращурів для нащадків.
1
Мова кожного народу
Неповторна і своя;
В ній гримлять громи в негоду;
В тиші – трелі соловя.
2
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По кленовому шумлять.
3
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту- на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
4
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина – так, як мати, -
Мова в кожного із нас.
Ведуча
Першим до кожного із нас приходить слово найрідніших наших людей – наших рідних. З колисковою материнською піснею, доброю бабусиною казкою ми починаємо пізнавати світ. Дитина починає підростати, пізнає все нові і нові слова, красиві, ніжні, мелодійні.
1
Край, в якому зростає людина,
Це, любий друже, - твоя Батьківщина,
Знай, що нічого рідніше немає
Мови, якою вона розмовляє.
2.
Мови співучої, нашої мови,
Все в ній багате від слова до слова.
Друже мій любий, коли підростеш,
В ній, чарівній, справжній скарб віднайдеш.
3
Час промине, і яскраво засяє
Мова, якою народ розмовляє,
Хай же буяє, мов квітка ранкова,
Мовонька чиста, твоя рідна мова!
(Під мелодію укр. пісні на словаТ.Г.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» виходять дівчатка-українки і по черзі читають вірші українських поетів )
1 Ну що б, здавалося , слова?
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце бється, ожива,
Як їх почує!
(Тарас Шевченко)
2. Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива,
Перші матері слова,
Перша пісня колискова… (Олександр Олесь)
3. Це матері слова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська!
Хто любить її,
Той любить мою Україну. (Володимир Сосюра)
4. О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…(Олександр Олесь)
5. Я сказав тобі лиш слово –
В колі ж шум який піднявся:
В небі сонце задзвеніло,
Гай далекий засміявся.(Павло Тичина)
6. Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бурян. Чистіше від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
хоч і живе своїм живим життям.
7. Не бійтесь заглядати у словник;
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте. Як розумний садівник,
Достойний овоч Грінченка і Даля,
Не майте гніву до оїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад (Максим Рильський)
(Дівчата виходять)
1.Слова я чую барвінкові,
І серце щедро завмира,
Так, ніби сонце, у струмкові
Сміється спалахом земля.
2
Того освітленого дива,
Яке у рідній мові є –
Душа вогненна і правдива,
Що первоцвітом виграє.
3.
Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронька свята!
Живи, цвіти, вкраїнська мово!
Зціляй і душу і вуста.
(Пісня……………………….)
